Українські глядачі добре пам’ятають Дмитра Шевченка за яскравими ролями в культових серіалах кінця 1990-х та 2000-х років. Попри те, що актор народився та починав творчий шлях в Україні, його подальша доля виявилася тісно пов’язаною з кінематографом сусідньої держави. Сьогодні багатьох цікавить, де саме перебуває артист, чим він займається та яке рішення ухвалив після початку повномасштабної війни.
Де зараз живе актор Дмитро Шевченко і чим займається
Актор остаточно переїхав до Росії на постійне проживання ще у 1997 році. Відтоді він безперервно мешкає в Москві, де зосередив усю свою професійну діяльність. Шевченко активно знімається у російських телесеріалах, повнометражних стрічках і грає в комерційних антрепризних виставах, гастролюючи містами РФ.
В особистому житті артист підтримує зв’язок зі своїм сином Нестором, який народився 2005 року у стосунках з російською акторкою Марією Шалаєвою. Шевченко бере участь у вихованні сина та періодично з’являється на публічних заходах, пов’язаних із московськими театральними прем’єрами.
Через однакове ім’я та прізвище актора нерідко плутають із його медійним тезкою. Важливо розрізняти: зірка кіно не має стосунку до фітнес-тренера та фіналіста проєкту «Холостячка-2» Дмитра Шевченка, який служить у лавах Державної прикордонної служби України. Актор обрав зовсім інший життєвий шлях, залишившись працювати в Москві.
Позиція Дмитра Шевченка щодо війни в Україні
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Дмитро Шевченко обрав тактику повного публічного мовчання. Актор жодного разу відкрито не виступив проти збройної агресії РФ, не засудив воєнні злочини російської армії та утримався від будь-яких коментарів у медіа або соціальних мережах.
Раніше, в інтерв’ю 2021 року Сніжані Єгоровій, Шевченко ділився роздумами про своє ставлення до подій між двома країнами. Він розповідав про регулярні поїздки до Харкова, де залишалася його літня мати, наголошував на бажанні бути виключно «законослухняним іноземцем» та висловлював побоювання потрапити до бази сайту «Миротворець», що могло б закрити йому в’їзд до рідного міста.
Фактично Дмитро Шевченко свідомо вирішив замовчувати війну проти своєї батьківщини. Таке мовчання дозволило уродженцю України зберегти контракти, зйомки у фільмах та комфортне життя в російській столиці ціною повної відмови від громадянської позиції.
Відсутність будь-яких публічних заяв протягом тривалого часу остаточно закріпила його статус серед діячів культури, які дистанціювалися від подій на батьківщині заради стабільної роботи в РФ.
Біографія актора та українське коріння
Дмитро Валерійович Шевченко народився 17 червня 1964 року в Одесі, йому 62 роки. Саме в рідному портовому місті минули його дитинство та юність, де він здобув першу освіту перед переїздом. Першу освіту він здобував за суто практичним напрямом: у 1986 році закінчив інженерно-економічний факультет Одеського політехнічного інституту. Саме в студентські часи проявився його сценічний хист, коли він виступав у першому складі знаменитої команди КВК «Одеські джентльмени».
Потяг до театрального мистецтва спонукав його змінити фах і вступити до Ленінградського державного інституту театру, музики і кінематографії імені М. К. Черкасова. Отримавши диплом у 1990 році, актор увійшов до трупи Російського державного академічного театру драми імені О. С. Пушкіна (Олександрійського театру), де прослужив із 1992 по 1999 рік.
- «Гра у фанти» — Микита.
- «Убивець» — Порфирій Петрович.
- «Бідність — не порок» — Митенька.
- «Зимова казка» — Архидам.
- «Божественна Джуліана» — Герой.
- «Отелло» — Родріго.
- «Три сестри» — Роде.
Театральний досвід класичної драматургії заклав міцну основу для його подальшого переходу в кінематограф, де фактурна зовнішність і стримана манера гри швидко зробили його впізнаваним серед режисерів.
Головні фільми та серіали Дмитра Шевченка
Екранний дебют актора відбувся наприкінці 1980-х років, проте всенародну популярність йому принесла роль харизматичного сутенера Артура в детективному серіалі «День народження Буржуя». Цей проєкт зробив Шевченка одним із найзатребуваніших акторів пострадянського телепростору початку 2000-х років. Згодом він закріпив цей успіх низкою рейтингових картин, серед яких бойовик «Бій з тінню» та детектив «Мажор».
| Рік | Назва проєкту | Роль / Примітка |
|---|---|---|
| 1989 | «Двадцять хвилин з янголом» | Угаров |
| 1992 | «Комедія суворого режиму» | В’язень-актор |
| 1993 | «Цинкові хлопчики» | Андрій |
| 1998 | «Му-му» | Степан |
| 1999–2000 | «День народження Буржуя» | Артур |
| 2000 | «Зупинка на вимогу» | Земцов |
| 2000/2001 | «Доказ життя» | Епізодична роль у голлівудському фільмі |
| 2001 | «День народження Буржуя 2» | Артур |
| 2001 | «Сищики» | Герман Дудкін |
| 2003–2004 | «Бідна Настя» | Карл Шуллер |
| 2005 | «Бій з тінню» | Нечаєв |
| 2005 | «Дванадцять стільців» | Ілля Ільф |
| 2007 | «Бій з тінню 2: Реванш» | Нечаєв |
| 2014 | «Мажор» | Підполковник Пряников |
| 2015 | «Батальонъ» | Петрочич |
Загалом фільмографія артиста налічує понад шістдесят проєктів різного формату, від кримінальних драм до костюмованих історичних теленовел. Сьогодні його знімальна активність повністю зосереджена всередині Росії, що остаточно віддалило його від українського глядача та вітчизняного культурного простору.